Висить рушник у хаті на кілочку,
Калина червоніє на столі,
А біля неї – жовті колосочки,
Мов пустотливі братики малі,
Це все – моя земля, моя Вкраїна,
Це рук моєї матері тепло,
І цей рушник, яким і дочку й сина
Благословляє мати на добро.

       Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

     Цього тижня в школі відбувся День вишиванки. Дрес-кодом дня була вишиванка, і вся школа замайоріла різнобарвними візерунками української вишивки.

     В акції взяли участь не лише учнів, а й усі вчителі та персонал школи. Вишиванок деяких учнів торкнулась лагідна рука їх неньок та бабусь. Учні 3-4 класів підготували для менших друзів усний журнал “З історії вишиванки”. Також по класах учні мали змогу захистити свій проект “Мені сорочку вишила бабуся” , та “ Сорочка – родинний оберіг”. На гуртку “Українські майстрині “ учні вправлялися в малюванні “сорочки майбутнього”. День української вишиванки – це спільна історія минулого, сьогодення і майбутнього для кожного свідомого українця. Ми, сучасні українці є сполучною ланкою між минулим нашої нації з її історією і традиціями та нашим майбутнім.

    Проведення такого свята продемонструвало, що вихованці школи разом зі своїми батьками відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.